Парашутисти біля АН-2

Стрибки 20-21 грудня

Наша планета обертається по еліптичній орбіті навколо сонця. Завдяки цьому дивовижному факту ми з вами можемо спостерігати весну, літо, осінь і зиму. І чотири рази на рік наступають особливі дні – рівнодення і сонцестояння. У суботу у нас сталося якраз зимове сонцестояння. Це був найкоротший день у році. І, мабуть, самий короткий стрибковий день – всього одну годину. Пострибати так нікому і не вдалося.

Однак, це нітрохи не затьмарювало настрою парашутистів. Навпаки, всі були невимовно раді можливості освоїти укладку парашутів. Або обговорити підсумки роботи за рік та перспективи розвитку тандем-інструкторів та риггера. І взагалі суботнім вечором кипіло життя. Олег Омелянович читав лекції для свого нового набору класичної програми навчання. А три дівиці під вікном щось шили ввечері. За неоціненний внесок у ремонт круглої техніки передаємо велике спасибі Марії Шараді, Панату Володимиру та Едуарду Зіновійовичу.

У неділю з ранку мало хто чекав початку стрибків через Розмоклу полосу, спортсмени відсипалися, і містечко здавалось вимерлим. Але на передстрибкових вказівках вирішили працювати з Ан-2, і спортсмени побігли записуватися в підйоми. Однак не тільки розкисла взлетка була перешкодою для парашутистів, які бажали потрапити в довгоочікуване небо – з ранку сильний вітер і турбуленція стали перепоною для круглих куполів і початківців спортсменів на крилах, тільки найбільш досвідчені й відважні, піднімалися в небо, приземлялися і піднімалися знову. Хмарність на висотах постійно змінювалася – і то дозволяла відразу після розкриття побачити аеродром, то примушувала повільно кружляти в хмарах крізь справжню заметіль у пошуках майданчика приземлення.

До вечора ж як зазвичай вітер стих, хмари піднялися на пристойну висоту, і небо відкрило свої обійми для всіх категорій парашутистів. Так що, в черговий раз нагадуємо вам – погоду чекають на аеродромі! І стрибає той, хто вміє її чекати.